Сценарій до Дня Незалежності “Всім серцем свою Україну любіть!”

Сценарій до Дня Незалежності

“Всім серцем свою Україну любіть!”

Ведуча.  Добрий день всім, хто тут  зібрався нині,

                   Добрий день всім,хто слухає тут нас.

                  Добрий день нашій славній Україні,

                 Шановні гості, ми вітаєм Вас!

               За давнім українським звичаєм звичаєм, з любов’ю і миром усіх зустрічаєм !

УЧЕНЬ.      Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути і барвінку, чорнобривців, калини. Це історія мужнього народу , що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу обеліски, могили й пам’ятники та прекрасна народна пісня. Тому найдорожче в нашому серці,найсвятіше почуття – любов до неньки-України! Любити Україну – означає знати її мову, традиції, літературу, звичаї, обряди, мистецтво і, звичайно, історію.

(звучить пісня )                                                                         

                         

(Виходить на сцену в українському одязі хлопчик і дівчинка )                                                                    

Ведуча.   Звідки ви і хто такі?

ДІТИ.    УКРАЇНЦІ МИ!

ВЕД.   Де живеш ти, хлопче, нині

ЮНАК.  В тополиній Україні .

Син я України-неньки

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся

ВЕД.   А почім тебе впізнаю

ЮНАК.  По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська моя мова.

ВЕД.        

           Добрий господар землі своєї вірний

           Заповітам батьків і дідів,

           Наш славний захисник

          Свого народу  і    Вітчизни. 

            А ти дівчино гарненька?

ДІВЧИНА

           Доня України-неньки,

           Українкою зовуся,

          Українці – батько і  матуся

         На  Вкраїні родилася.

         В свою маму удалася.

        Все,що рідне, я кохаю,

         Всім, хто рідний, помагаю.

         Своє ціную, свого вчуся

        І до рідного горнуся.

       І чужого я навчаюсь,

        Але свого не  цураюсь.

ЮНАК       Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь українського народу,що сягає сивої давнини. І де б не були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

ДІВЧИНА   Ми повинні памятати_ завжди, що  сила і міць українського народу в наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтесь свого роду і свого народу, любіть свій край, бо ви сини і дочки    нашої славної України, і вона, як мати, кличе нас до себе. 

ВЕД. 24 серпня  1991 року Верховна  Рада України урочисто прийняла АКТ

        про проголошення України незалежною, самостийною, демократичною

       державою.

РАЗОМ. З Днем народження, незалежна Україно!

  1. Народе України! Твоєю силою, волею, словом утвердилась на нашій рідній землі самостійно Українська держава –Україна.
  2. Все що мріялось –віками,

Сповнилось , настало ,

  1. «Ще не вмерла Україна»-

Гордо прозвучало!

         (  Гімн України)

 ВЕД.    Зі святковим привітанням звертається до вас сільський голова

            Кондратюк Інна Іванівна.

ВЕД.  Є багато країн на землі ,

          В них- озера ,річки і долини.

         Є країни великі й малі,

        Та найкраща завжди БАТЬКИВЩИНА.

ВЕД.  А зараз послухайте легенду про Україну. Якось Господь Бог вирішив

        наділити дітей світу талантами. Французи вибирали елегантність

      и красу,угорці- любов до господарювання , німці –дисципліну и порядок,

     діти Росії – владність , Польщі – здатність до торгівлі , італійці        

    одержали хист до музики . . .

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у

   куточку дівчину . Вона була боса , одягнута у вишивану сорочку ,руса коса

  переплетена стрічкою , а на голові багрянів вінок із червоної калини .

  • Хто ти? Чого плачеш ? – запитав Господь .
  • Я –Україна , а плачу , бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині,на чужій роботі , вороги знущаються з удів та сиріт , у своїй хаті нема правди й волі .
  • Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я таланти пороздавав.

Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти , та Господь Бог , піднявши правицю, зупинив її:

  • Є у мене найцінніший дар , який уславить тебе на цілий світ .

Це – пісня .

                  Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця.

                 поклонилась низенько і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в

                народ.

                                   (ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ )

ВЕД .Україна – країна трагедій і краси ,країна , де найбільше люблять волю

         і найменше знали її. Ми – майбутнє  України . Тож своїми знаннями ,

        працею , здобутками піднесемо культуру , будемо гідними своїх предків ,

       любитимем рідну землю , берегтимем  волю і незалежність України, поважатимем народ і його мелодійну мову..

ВЕД.   Українська пісня –це диво . Її люблять у всьому світі . Кажуть ,що   

пісня –душа народу.

ВЕД.   А зараз запрошуємо вас від душі веселитися та співати разом з нами .

                           (КОНЦЕРТНА  ПРОГРАМА)

ВЕД.  Наші серця наші душі звеличуються , сповнюються силою від української

  землі . Наші красиві вуста наповнюються рідним словом , українською піснею.

 

ВЕД. О наша пісне , хто без тебе я,

         Моя ти сила , радість і відвага

        Тобою палахтить душа моя ,

       Втишається тобою серця спрага .

ВЕД.   Наші  національні обереги – це символ життя , щастя,і долі .

          Червона калина під вікном ,бабусина вишиванка, верба біля ставу

          і душа українського народу –рушник –це наша рідна пам ,ять ,наша

          історія – величина і все стверджуюча .

ВЕД.   Є багато пташок голосних, Любі милі нам співи пташині ,

           Та завжди наймилішими з них будуть ті ,що у рідній країні.

ВЕД .   Дай нам , Боже , сили і снаги , щоб цвіли Дніпровські береги

ВЕД.   Щоб жили гуртом , не поодинці на землі щасливі українці.

ВЕД. Я на рідній мові друзям щастя зичу хай добро хлібину кожному несе

         у гостинну хату щиро всіх покличу і вони , я певний , зрозуміють все.

        І вони , я – певний , зрозуміють слово :

ВЕД.   Де матусі ласка , батькове тепло , де вкраїнська мова пахне

           барвінково, де вкраїнська пісня розправля крило .

ВЕД. Ми були б дуже раді і щасливі , якби від сьогоднішнього свята ви

          залишили у своєму серці краплину любові до рідного краю .

ВЕД.  Бо коли живе культура , звичаї, традиції нашого народу , ще

         більше збагачуємось не лише ми , а цілий світ.

ВЕД.  Бажаючи вам щастя , кажемо :

РАЗОМ:Хай стелиться вам доля рушниками.

 

Залишити відповідь