Сценарій новорічної програми

Сценарій новорічної програми

Артисти-невдахи або Врятоване свято

Звучать фанфари. Світло в залі згасає. Завіса відкривається.

КАРТИНА 1            Гниле болото або лісова хаща. Виходить Лісовик. Кує зозуля.

Лісовик:      Отакої, знов я повинен чекати цих нездар. Водяник, ти де?

Водяник(вилізає з болота): На місці я, Лісовик, не галасуй. І Страшко давно тебе чекає.

Страшко:    Ага…(злізає з дерева)

Лісовик:      Так, що ми сьогодні зробили. Перший я. На лося дерево  Звалив? Звалив. Дітей в темний ліс заманив? Заманив. Ще гриби у кошику  Червоній Шапочці підмінив  на мухомори…

Страшко:    Супер…

Водяник:   Я, я, зараз я!! Човен з рибалками перевернув, пловцям  п’ятки

лоскотав. Вони трохи не втопилися! Сомів та щук посварив. Така

велетенська бійка була! Сила!

Лісовик:       А ти, Страшко?

Страшко:    А я, а я…А я як вийшов  …Всі одразу впали…Мабуть злякалися.

Лісовик:        Де там наша Кікімора ходить. Постійно запізнюється на  збори.

Водяник:     Та вона, мабуть на черговому кастингу. Все хоче у зірки потрапити.

Лісовик:         Уявляю: наша Кіка у «Шансі» – ой, не можу…

Страшко:     Ні! Ні! Нехай краще  її візьмуть у якийсь серіал. Наприклад : Моя

прекрасна няня»

Лісовик:        Та ні! «Не родися красивою»

Водяник :      А родися Кікіморою…

Всі сміються.

Прибігає Кікімора. Всі замовкають і вишукуються.

Кіка:           Хі-хі. Привіт,хлопчики. Що ви тут

робите? Хвастаєтеся один перед одним. Пустуни та ледацюги.

Водяник:     Та я тобі за такі слова .

Кіка:             Ой-ой, злякав. Одна я, бідненька працюю. І день і ніч, і день і ніч. І

навіть  зараз іду з роботи по лісі та як зарегочу. Ось так –

(дурно сміється)- всі білки з дерев впали – думали землетрус.

Лісовик:       Ой, Кікочка, ти у нас професіонал! Не те що ці…телепні.(замахується).

Кіка:            А яка, хлопці у нас програма на Новорічне свято? Я собі зробила  новий

прикід : плаття з яскравого шмаття, прикрашене сушеними

гусеницями, зачіска  зі свіженької соломи…(крутиться)

Лісовик:        Красунечко наша.

Страшко     Супер…

Водяник:     Кікімора, вона і є Кікімора…

Кіка:           Що ти сказав. Та я тобі …( Починається бійка)

Лісовик: (розкидає  всіх)  Ну ти, Водяник, прямий, як свинячий хвіст. Хто ж це жінкам   правду каже?  Кікочка, ти його не слухай. Ти у нас найчарівніша Кікімора в усьому Гнилому болоті. У тебе такі гарні противні маленькі очі, такий миленький  мініатюрний носик  та і вся ти у нас  просто диво…Правда Страшко?

Страшко:   Ага, Кіка, ти навіть красивіша за мене…

Кіка:           Так ось, пустуни. Ви, мабуть, знов, як завжди будете в новорічне свято

на галявині лежати та своїми капостями хизуватися. А ось я чула, що  в    Палаці культури (клубі, школі) діти готують Новорічний концерт та розваги, вони будуть танцювати, співати, жартувати, кажуть, а і ялинка там  буде і подарунки всім роздаватимуть…

Лісовик:      Мабуть буде весело.

Страшко: (мрійно) Супер…

Водяник :   А ми знову будемо нудьгувати.

Кіка :          Так я вам і пропоную!  Треба  якось їм свято зіпсувати, а собі  зробити!

Ліший :        Молодець, Кіка. Щоб таке вдіяти, поганеньке-поганеньке.

Страшко:    А давайте їх з’їмо…

Кіка:            Подавишся, дурний ненажеро.

Водяник:    Може заллємо все водою, тоді їх чудові новорічні костюми

зіпсуються.

Лісовик:       Я придумав краще! Ми костюми концертні у дітей поцупимо і все

інше, що вони до свята  приготували і собі на

Гнилому болоті таке свято влаштуємо для всієї Нечистої Сили.

Ну як?

Страшко:    Супер…

Водяник:    Ти мене вже дістав. Весь час одне і теж: СУПЕР, СУПЕР. Ти ще хоч одне слово знаєш?

Страшко:   Ага. Знаю. “Кльово”. Так зараз уся молодь говорить, а я у неї  вчуся.

Кіка:            Вчився би чомусь  корисному.

Лісовик:       Годі сперечатися. Якщо ви згодні з моїм планом, треба швидко

переходити до його виконання. Ти, Кіка, як найспритніша, відповідаєш за крадіжку костюмів і реквізиту. Ти – Водяник,

поцупиш фонограми з музичним оформленням. Ти, Страшко…

Щоб тобі доручити таке посильне…

Страшко:     Я можу піти в буфет і з’їсти у них всі пиріжки…

Лісовик:         Ні, тупачок, ти поцупиш  якийсь реквізит, одним словом, все, що  у них буде погано лежати.

Кіка:              Кажуть, у них завжди погано лежать мікрофони.

Страшко:     Супер. Ой, кльово.

Лісовик:       А я вкраду  найголовніше – СЦЕНАРІЙ  і стану режисером нашого свята.

Страшко: Сценарій –це така булочка? Чи пампушка? (Облизується)

Кіка:          «Кльовий» ти мій! Сценарій – це важливий документ свята! У кого

сценарій – той на святі – головний! Не побоюся цього слова – головний режисер!

Всі  (в захваті):   Кльово! Круто! Класно!  Яка  ти,  Кікімора,  розумна…

Кіка:                     Вперед, до справи!!!

Всі кричать  і убігають.

ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ.

КАРТИНА 2

Світло згасає. Концертний зал. Генеральна репетиція. На авансцену виходить Режисер (Неуважлива людина, яка завжди все губить, трошки капризна та нервова, як і більшість творчих людей). За  ним (або нею) бігають завжди дві помічниці (1,2)

Реж:         Увага! Увага! Починаємо репетицію Новорічного  концерту. Де мій сценарій? (Подають) Так. Мікрофон? Дякую. Окуляри? Де я подів мої окуляри.

(Всі шукають навкруги, потім помічають, що окуляри на голові у режисера)

Реж:            Ось вони!

Режисер:   Освітлювач! Світло готове?

Голос:       Ми готові. (Миготить світлом). Перша пушка? Друга пушка? (включають   пушки)

Реж:           Декорації готові?

Художник:  (Виглядає є з куліс)  Робимо останні штрихи.

Реж:            Звукорежисер? Звукорежисер.

Реж:            Знов запізнюється.

Біжить звукорежисер: Все в порядку. Я на місці. А у мене ще немає сценарію.

Реж: (до помічниць) Яке безладдя!!! (Побігли віддавати)

Всі на сцену, готуємося до генеральної репетиції.

КАРТИНА 3

Завіса відкривається. Юні артисти (танцюристи, співаки, циркачі) займаються під команди своїх керівників. Посередині сцени – ялинка, красива, але ще вогники не горять. Художник дописує щось, Машиніст сцени  лаштує декорації, час від часу вибігає костюмер, приміряє костюми, обміряє дітей-робоча обстановка. Як тільки завіса повністю відкривається, всі вибігають зі сцени.

Реж: Увага! Починаємо генеральну репетицію!

Один за одним на фоні всієї цієї метушні проходять  концертні номери (як на генеральному прогоні, може щось не до кінця, може з зупинками по команді керівника і з його поправками. Режисер у мікрофон запрошує артистів на сцені – практично веде концерт.

В цій частині концерту виконуються номери, переважно з використанням реквізиту, який у подальшому буде вкрадений поганими героями и з використанням якого  вони будуть намагатися відтворити виступи дітей – артистів.

Реж:       (Плескає в долоні)   Всім дякую. 10 хвилин перерва, потім продовжуємо генеральну репетицію.

Всі вибігають зі сцени. Звучить музика. З’являються бандити, крадуть все, що бачать (  пошепки коментують : Бери, бери костюми. А це що таке? Це мікрофон. А де сценарій? Ось він! Тримай, Кікочка…) і вибігають зі сцени.

На сцену виходить режисер з помічницями.

Реж:              Увага. Всі готові? Подовжуємо Генеральну репетицію. Де мій

сценарій? А мікрофон? (Шукають)

Голос звукооператора: У мене пропали всі фонограми!!!

Реж:             Де я поклав свої окуляри? Невже і вони пропали?

Вбігає костюмер: Пропали всі костюми. Що робити?

Режисер бігає по сцені: Все пропало! Все пропало. Нас обікрали.

Всі в розпачі.

Реж:               Свято відміняється, поки не знайдемо грабіжників.

Завіса закривається

КАРТИНА 4

Реж:  (До дітей в зал ) Діти, ви не бачили, які злодії нас обікрали. Бачили? Хто? Лісовик? Страшко? Водяник? Кікімора? Ай-яй-яй. Якщо ми не знайдемо  викрадачів, свято не відбудеться…

З залу вибігає найменший Козак (хлопчик у українському вбранні).

Козак 1:   Я бачив, вони побігли до Гнилого болота, щоб там влаштувати своє свято.

Режисер:       Що ж робити? Як врятувати наше свято? Ми ж діти, хіба ми зможемо перемогти ворогів, навіть якщо знайдемо?

Козак 1:   Обов’язково переможемо.

Режисер: (іронічно) Хто? Ти? Теж мені Василь Вірастюк!

Козак:     Не я, а ми! Українські козаки. Ми хоч і не дорослі, але дуже сильні.

Бо ми займаємося спортом, багато працюємо і незабаром обов’язково станемо такими ж могутніми, як найсильніша людина світу –  українець     Василь Вірастюк!

Хлопці, виходьте сюди.

Звучить музика, виходять “козаки”, роблять кілька вправ (якісь силові, або гімнастичні), стають струнко.

Козак 2:   Ми готові вирушити в дорогу, знайти та покарати грабіжників.

Козак 3:   Не хвилюйтеся, ми цих неуків обов’язково переможемо… (граються м’язами)

Козак 1:   (знизу дивиться на великих) Або перехитруємо!

Режисер: Спасибі, хлопці, бажаємо вам  удачі!!!

Звучить музика. Гладіатори виходять через зал, всі їх проводжають.

КАРТИНА 5

Завіса відкривається.

Гниле болото. Злодії зібрали всіх своїх помічників і роблять спробу зробити концерт. (Пародія на проведення репетиції, пародії на номери танцювального та циркового колективів .Все це виходить кумедно та незграбно, злодії всі пересварилися. Лісовик  – режисер, хоч і у викрадених окулярах і зі сценарієм, але не може нічого путнього вдіяти зі своїми “артистами”.

У номерах – пародіях можна комічно відтворити всім знайомі образи: «Танці з зірками» – Могілевська – Яма, «Шанс» – Кузьма, Герой «Караоке на майдані» – Можна поспівати та походити з шапками по колу і т.п.)

Всі номери об’являють, наприклад: Найкращі танцюристи у світі- Кіка і Лісовик. Або: У перше на сцені, смертельний номер: Водяник-акробат…

Водяний:    Клянуся своїм улюбленим болотом, ти, Кіка, чудово танцюєш.

Кіка:           Але ти, Водяник, мені всі ноги відтоптав.

Страшко:   Отримав, Водяник?

Лісовик:     Нездари, ви нічого не вмієте. Теж мені,”артисти”. Всі геть!

Гонить всіх зі сцени. Вони ховаються від нього.

Кікімора:   Слухай, лісовичок. А може повернемо ці кляті костюми справжнім  артистам   і попросимо, щоб вони нас хоч чомусь навчили.

Водяник:   Краще давайте утопимо ці костюми в болоті.

Страшко:   Бо ніякі ми не артисти.

Кікімора:   Ми нездари і невдахи.

Лісовик:    Що нам біднім робити…

Всі збираються посередині сцени, плачуть.

В цей час з’являються козаки, налаштовані по –бойовому.

Козаки:    Ось вони. Хапай їх. Оточуй!

Козак1:    Стійте, хлопці! Тут вже нема кого хапати!

Підходять до «артистів».

Козак:      Шановні, у вас щось трапилося?

Лісовик:   Хотіли стати артистами…

Водяник:  Зробити собі свято…

Кікімора:  А я хотіла стати суперзіркою…

Страшко:   І нічого не вийшло!

Козак1:     А тому нічого не вийшло, що, замість крадіжок та капостів, краще

чомусь доброму навчилися.

Лісовик:    Хто ж нас буде вчити?

Страшко:   Нас всі не люблять…

Знову плачуть.

Козак 2:     А  за що вас любити?

Коли повернете вкрадене, попросите пробачення.

Може ставлення до вас і зміниться…

Кікімора:    Ні нас не пробачать.

Водяник:     Ми заслуговуємо покарання.

Козак:         Та ви вже самі себе покарали.

Лісовик:      Це правда…

Кікімора:     Візьміть нас у артисти. Ну будь ласка…

Козак 1:      Щоб стати артистами, панове, треба багато працювати, робити

зарядку,  ходити на репетиції …

Водяник:       І тоді ми станемо справжніми артистами?

Страшко:     І нас запросять на справжню сцену?

Козак 1:        На справжню сцену і на справжній концерт.

Страшко:      Супер!

Кіка:            Це ти будеш “супер”, а я буду супер-пупер, тьфу, суперстар, тобто суперзірка.

Козак 2:       Скоріш збирайте речі і пішли!

«Артисти»:           Ура! Вперед!

Збирають речі.

Всі виходять. ЗАВІСА ЗАКРИВАЄТЬСЯ,

КАРТИНА 6

На авансцені зажурений режисер з Помічницями.

Реж:             Яка ганьба. Підвести стільки глядачів.

А через півгодини з’явиться Дід

Мороз  та Снігуронька. Що ми їм покажемо?

І козаки  не з’являються, невже злодії їх перемогли.

Звучить музика. Через зал козаки  ведуть горе-артистів, які несуть вкрадені речі.

Режисер:  Ось вони.

Ми врятовані.

Свято відбудеться.

Які ж ви  сміливі, шановні козаки. Перемогли таких страшних крадіїв.

(Помічниці забирають реквізит, уносять)

Козак :    Не такі вони вже й страшні. Скоріш кумедні.

Козак2:    А на крадіжку зважилися,

бо дуже мріють стати артистами.

Реж: (підходить до Лішого) Будь ласка, віддайте мені мій сценарій та

мікрофон. (забирає). Пробачте, а це не мої

окуляри? (забирає, надягає, розглядає крадіїв)

А ви справжній Лісовик?

Лісовик:     Так. А ти сумніваєшся? (насувається на нього)

Реж: (не помічаючи ворожості) А хто ця мила дама?

Кіка :         (у захваті) Я – мила. Чули?  Я – справжнісінька болотяна Кікімора.

А це – мої  друзі – Водяник та Страшко.

Реж:           Яка удача. Я так давно мріяв написати  сценарій про життя

Нечистої Сили. Прошу вас, будьте моїми консультантами.

Лісовик:        Але ми хочемо бути і артистами.

Реж:            Про таке я і мріяти не міг. Я запрошую вас на головні ролі майбутньої

вистави.

Всі?             Ура.

Страшко:    Супер.

Реж:             А зараз до роботи. Всі готові?

Всі служби: Готові.

Реж:            Чудово! Встигли! Бо саме зараз до нас з’явиться найголовніша дійова особа Новорічного свята. Хто це, діти? Правильно! Дід Мороз.

Звучить новорічна мелодія. Виходить Дід Мороз. Вітає дітей.

Дід Мороз:     Доброго дня, любі хлопці й дівчата.

Всіх вас я радо вітаю зі святом!

Бачу, які ви гарненькі, чудові.

Будьте щасливі завжди і здорові.

Снігуронька:

&;nbsp;       Це свято радісне й веселе, і душу людям зігріва,                         Стає тепліше у оселі, хоча надворі і зима.                         Його не можна не чекати, воно приходить на поріг –                         Це світле і щасливе свято, що має назву НОВИЙ РІК (всі разом)

Дід Мороз:      Які ж ви всі гарні, святкові, видно, що дуже ретельно

готувалися до свята.

Снігуронька:  Дивись, Дідусю! Яка тут чудова ялинка! Тільки на ній ще не

палають новорічні вогні.

Дід Мороз:      А ми, онученько, це зараз швидко виправимо!

Хай пісня святкова над нами лунає,

А чудо-ялинка вогнями засяє!

Звучить музика. Запалюється ялинка.

Звучить пісня про Новий рік.

Режисер:    Шановний, Дідусю Морозе!  Дякуємо Вам за вітання і дуже

просимо бути гостем на нашому Новорічному концерті. Адже діти – артисти так готувалися до свята.

Дід Мороз: Я із задоволенням залишуся та подивлюся ваш концерт.

Д.М. виходить у зал.

Режисер: Починаємо Новорічний концерт.

Концертна програма. Її ведуть режисер та наші «нові» артисти. Кожен їхній вихід – кумедний та веселий, вони можуть забувати слова, виштовхувати один одного на сцену, не справлятися з мікрофонами, можуть, навіть, звалитися зі сцені…

Останній номер – пісня Снігуроньки.

У фіналі пісні всі учасники програми виходять на сцену.

Режисер представляє учасників концерту.

Фінал.

Залишити відповідь